Чому в різних країнах різний рівень антибіотикорезистентності і що з цим робити

Дата публікації: 30.07.2026

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Clepca»

Ключові слова: антибіотикорезистентність, супербактерії, стійкість бактерій, політика охорони здоров'я, глобальна загроза, споживання антибіотиків, країни

Omelchenko / Shutterstock.com

Якщо порівняти дві сусідні країни — наприклад, Швецію і Грецію — виявиться разюча різниця: у Греції рівень резистентності деяких бактерій до антибіотиків у кілька разів вищий. Чому так — і чи може Україна щось із цим зробити?

Чому одні країни справляються краще

Рівень антибіотикорезистентності в країні напряму залежить від того скільки антибіотиків там споживають і як саме. У Скандинавських країнах антибіотики відпускаються суворо за рецептом, лікарі призначають їх обережно, а пацієнти не очікують таблетки при кожній застуді. У країнах Південної Європи і більшості країн із середнім рівнем доходу антибіотики часто доступні без рецепта, і культура їх споживання зовсім інша. Результат видно через десятиліття — у вигляді бактерій яких вже нічим лікувати.

Роль клімату і туризму

Дослідники виявили цікаву закономірність: у теплому кліматі бактерії розмножуються швидше і активніше обмінюються генами стійкості між собою. Це частково пояснює вищий рівень резистентності в південних країнах. Туризм також відіграє роль — стійкі бактерії мандрують разом із людьми через кордони. Людина може приїхати з відпустки не лише зі спогадами, але й із резистентним збудником у кишківнику — і не підозрювати про це.

Що відбувається в Україні

Україна належить до країн із відносно високим рівнем споживання антибіотиків і недостатнім контролем за їх відпуском. Культура самолікування антибіотиками залишається поширеною, а контроль рецептурного відпуску в аптеках — непослідовним. Водночас війна суттєво ускладнила ситуацію: масові поранення, переміщення людей і перевантаження лікарень створюють ідеальні умови для поширення стійких госпітальних інфекцій.

Що реально змінює ситуацію в країнах де вдалося

Досвід Нідерландів, Данії і Швеції показує: ситуацію можна змінити за 10–15 років якщо діяти системно. Ключові заходи — суворий рецептурний контроль, навчання лікарів раціональному призначенню, просвітницькі кампанії для населення і моніторинг резистентності в лікарнях. Жодна з цих мір не працює сама по собі — лише разом вони дають результат.

Що можете зробити особисто ви

Не просити антибіотик у лікаря якщо він не призначає. Не купувати антибіотики без рецепта. Завжди завершувати курс. Не ділитися антибіотиками з іншими. Ці чотири правила звучать просто — але якщо їх дотримуватиметься більшість, результат буде відчутний у масштабах країни вже через кілька років.


ДЖЕРЕЛО: Європейський центр профілактики та контролю захворювань

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Як фармацевти впливають на споживання анти ...
Коли операція на спині моєї матері обернул ...
Коли антибіотик не допомагає: чому бактері ...
Антибіотики при респіраторних інфекціях: к ...
Чому бактерії в лікарнях небезпечніші за в ...
Мене непокоїть не ВІЛ. Мене тривожить нееф ...
Я працював педіатром, але не зміг врятуват ...