Чому в різних країнах різний рівень антибіотикорезистентності і що з цим робити
Дата публікації: 30.07.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Clepca»
Ключові слова: антибіотикорезистентність, супербактерії, стійкість бактерій, політика охорони здоров'я, глобальна загроза, споживання антибіотиків, країни
Якщо порівняти дві сусідні країни — наприклад, Швецію і Грецію — виявиться разюча різниця: у Греції рівень резистентності деяких бактерій до антибіотиків у кілька разів вищий. Чому так — і чи може Україна щось із цим зробити?
Чому одні країни справляються краще
Рівень антибіотикорезистентності в країні напряму залежить від того скільки антибіотиків там споживають і як саме. У Скандинавських країнах антибіотики відпускаються суворо за рецептом, лікарі призначають їх обережно, а пацієнти не очікують таблетки при кожній застуді. У країнах Південної Європи і більшості країн із середнім рівнем доходу антибіотики часто доступні без рецепта, і культура їх споживання зовсім інша. Результат видно через десятиліття — у вигляді бактерій яких вже нічим лікувати.
Роль клімату і туризму
Дослідники виявили цікаву закономірність: у теплому кліматі бактерії розмножуються швидше і активніше обмінюються генами стійкості між собою. Це частково пояснює вищий рівень резистентності в південних країнах. Туризм також відіграє роль — стійкі бактерії мандрують разом із людьми через кордони. Людина може приїхати з відпустки не лише зі спогадами, але й із резистентним збудником у кишківнику — і не підозрювати про це.
Що відбувається в Україні
Україна належить до країн із відносно високим рівнем споживання антибіотиків і недостатнім контролем за їх відпуском. Культура самолікування антибіотиками залишається поширеною, а контроль рецептурного відпуску в аптеках — непослідовним. Водночас війна суттєво ускладнила ситуацію: масові поранення, переміщення людей і перевантаження лікарень створюють ідеальні умови для поширення стійких госпітальних інфекцій.
Що реально змінює ситуацію в країнах де вдалося
Досвід Нідерландів, Данії і Швеції показує: ситуацію можна змінити за 10–15 років якщо діяти системно. Ключові заходи — суворий рецептурний контроль, навчання лікарів раціональному призначенню, просвітницькі кампанії для населення і моніторинг резистентності в лікарнях. Жодна з цих мір не працює сама по собі — лише разом вони дають результат.
Що можете зробити особисто ви
Не просити антибіотик у лікаря якщо він не призначає. Не купувати антибіотики без рецепта. Завжди завершувати курс. Не ділитися антибіотиками з іншими. Ці чотири правила звучать просто — але якщо їх дотримуватиметься більшість, результат буде відчутний у масштабах країни вже через кілька років.
ДЖЕРЕЛО: Європейський центр профілактики та контролю захворювань
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Як фармацевти впливають на споживання анти ...
Коли операція на спині моєї матері обернул ...
Коли антибіотик не допомагає: чому бактері ...
Антибіотики при респіраторних інфекціях: к ...
Чому бактерії в лікарнях небезпечніші за в ...
Мене непокоїть не ВІЛ. Мене тривожить нееф ...