Файл від знайомого може бути пасткою
Дата публікації: 04.11.2026
Ключові слова: кібербезпека, фішинг, зламаний акаунт, шкідливий файл, месенджер
Знайомий надсилає в месенджері архів, документ або програму й коротко пише: «Подивись, це ти на фото?» Звичне ім’я та аватар знижують настороженість. Але повідомлення міг надіслати не ваш знайомий, а людина, яка отримала доступ до його акаунта. Відкриття вкладення іноді запускає шкідливу програму або веде на сторінку для викрадення пароля.
Знайомий відправник не гарантує безпеки
Після злому одного облікового запису шахраї використовують список контактів. Вони бачать ім’я власника й можуть копіювати його стиль спілкування. Тому повідомлення від реальної людини не завжди означає, що саме вона натиснула «Надіслати».
Підозру мають викликати вкладення без пояснення, несподівані архіви з паролем, файли з дивною назвою та прохання терміново відкрити їх на комп’ютері. Особливо небезпечні програми з розширенням .exe та файли, які маскуються під рахунок, фото чи офіційний документ.
Навіть звичний формат не дає повної гарантії. Документ може містити кнопку або посилання, яке завантажить інший файл. Легітимний хмарний сервіс теж можуть використати для поширення шкідливого вмісту, тому знайомий логотип не замінює перевірки.
Перевірте прохання іншим способом
Не відповідайте лише в тому самому чаті: його вже може контролювати зловмисник. Зателефонуйте знайомому за збереженим номером або напишіть в іншому застосунку. Запитайте, що саме він надіслав і навіщо вам потрібно це відкрити.
Подивіться на повну назву та розширення файлу до запуску. На комп’ютері варто ввімкнути показ розширень, щоб «фото.jpg.exe» не виглядало як звичайне зображення. Не вимикайте захист системи, навіть якщо повідомлення переконує, що інакше документ не відкриється.
Якщо файл потрібний для роботи, попросіть надіслати його через звичний корпоративний канал. Незнайомий архів, який вимагає пароль із того самого листа, не стає безпечним лише через шифрування. За сумніву передайте вкладення ІТ-фахівцю без запуску.
Якщо ви вже натиснули
Коли після відкриття щось завантажилося, запустилася невідома програма або з’явилося прохання дозволити зміни, від’єднайте пристрій від інтернету. Вимкніть Wi-Fi або витягніть мережевий кабель. Це може перервати зв’язок шкідливої програми зі зловмисником.
На робочому комп’ютері одразу повідомте ІТ-відділ або керівника. Не намагайтеся приховати помилку й не продовжуйте працювати з банкінгом, поштою та документами. Чим раніше фахівці дізнаються про подію, тим більше шансів обмежити наслідки.
Паролі змінюйте з іншого, надійного пристрою. Насамперед захистіть електронну пошту, банкінг і соціальні мережі, перевірте активні сеанси та ввімкніть двофакторну автентифікацію. Простого видалення завантаженого файла може бути недостатньо.
Як попередити інших
Зв’яжіться з людиною, від імені якої надійшло вкладення. Порадьте їй завершити невідомі сеанси, змінити пароль і попередити контакти. Коротке повідомлення може зупинити наступні відкриття файла.
Збережіть скриншоти, назву акаунта, адресу посилання та сам підозрілий лист, якщо це безпечно. Ці дані можуть знадобитися ІТ-фахівцю, банку або Кіберполіції. Не пересилайте небезпечне вкладення друзям «для перевірки».
Найкраща звичка — коротка пауза перед відкриттям. Перевірити незвичне прохання телефонним дзвінком простіше, ніж відновлювати акаунти й файли після зараження. Довіра до людини не повинна автоматично поширюватися на кожен файл, що з’явився від її імені.
Домовтеся з близькими: якщо надсилаєте незвичне вкладення, додавайте зрозуміле пояснення, яке легко перевірити окремим дзвінком.
Це проста, але корисна звичка.
ДЖЕРЕЛО: Департамент кіберполіції Національної поліції України
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Чи безпечно зберігати медичні документи у ...
Шахраї просять встановити програму: як вон ...
Як зрозуміти що ваш акаунт зламали і що ро ...
Чому небезпечно зберігати паролі у браузер ...
Безпека дітей в інтернеті: що повинні знат ...
Інформаційна гігієна під час війни: як зме ...